кошик
оплата
0

«Робимо – не робимо» в Правді (частина 2)

2016-04-20

Друга частина з серії заміток про сировину, конкуренцію, “пивних експертів”, продаж кег і т.д. Першу частину можете прочитати тут.

Конкурси і експорт – так

Конкурси і експорт – це перевірка власної планки. Коли Правда задумувалась, підхід був такий: наше пиво повинно бути конкурентним всюди. З наскоку такі речі не робляться, і на початку деякі наші сорти були недороблені і недобрі. Важливо зрозуміти чому так і йти далі, поступово покращуючи рецепт і знання свого обладнання і сировини. І ми тільки на початку цього знання. Конкурси і експорт – це матеріальне (не в грошовому, а в якісному сенсі) визнання цієї конкурентності.

Продаж через масові канали – ні

Одне з тяжчих рішень у бізнесі – це рішення від чого відмовитись. В нашому випадку ми не прагнемо до представлення у мережевих магазинах чи ресторанах за будь-яку ціну. Я стараюсь зрозуміти, що це за місце, яке там меню і клієнт, чи наше пиво туди пасуватиме чи ні. Надмірна присутність на полицях поряд з масовими сортами – це деградація якісного продукту і несправедлива цінова картина для ще недосвідченого споживача.

Американщина – майже ні

Світ пройшов фазу гірких і супергірких американських сортів і рухається далі у кислі. Наступні кроки будуть на межі пива, вина, соків, віскі і т.д. Грані між напоями будуть стиратись. До чого я це? Час імпульсивного насипання екзотичного хмелю в чан пройшов. Мода на IPA, APA та інших PA, єдина фішка яких – надмірна кількість хмелю – проходить. Баланс – ось нова релігія і щастя. Його досягти не так легко, як сипати 10 різних екзотичних хмелів в одну варку, нівелюючи особливості кожного з них. Але це те, що чекає нас всіх, і краще почати раніше, бо люди з часом все зрозуміють. Американські сорти – це одна з частинок світу пива, а не єдиний синонім слова «крафт».

Пивний снобізм – ні

В кінці всієї теорії, пиво, на відміну від інших напоїв, які самі себе перемудрили, є продуктом бродіння відвару зернових з спеціями. Його роль – бути соціальним клеєм, що здружує розмову, знайомить незнайомих, відкриває душі. І тому смішно чути безкінечні дискусії про «стиль», спеціальні келихи, та інші такі речі. Паритись про це – робота пивовара і ресторану, але і цьому є ліміт. Так, людині треба розказати про нову пивну культуру – і залишити в спокої. Якщо вона хоче випити пива «з горла», нехай. Коло її ніг не мають битись в істериці спеціалісти, всі в крафтових бородах, які вважають це біблейським гріхом.

Полеміка з «пивними експертами» – ні

Так є, що у всьому світі пивні любителі – блогери і коментатори – це досить конструктивна і цікава до знань спільнота, яка завжди використовує нагоду напряму спілкуватись з людьми з галузі. І так є, що в Україні, можливо внаслідок малого ринку немасового пива і низьких знань, ця спільнота переважно слабо обізнана, повна апломбу і переймається демонстрацією своєї мудрості більше, ніж самонавчанням. І поки не виростуть експерти, що ставлять питання, приїжджають на виробництво, слухають і чують – а більшість пивоварів відкриті до цього – ми не коментуємо часто кумедні перли цієї спільноти, крім легкого спонтанного тролінгу.

Далі буде…

Юрій Заставний12724985_808817752595592_898991286_n

 

 

ВИ ДОСЯГЛИ ПОВНОЛІТТЯ?
Так Ні

Доступ заборонено