З 1 липня 2015 року «Правда» не може продати ні літра пива через площу Ринок у «Криївку» чи «Гасову Лямпу», не дивлячись на те, що це братські ресторани. І взагалі нікуди за межі своїх стін. Чому? Бо для цього ми маємо купити гуртову ліцензію, яка коштує 500 тисяч гривень. А я не збираюсь цього робити і скажу, чому.
Завод компанії «Карлсберг» у Львові має потужність десь у 510 разів більше, ніж ми. Головний завод «Оболонь» у Києві має потужність десь у 2600 разів більшу, ніж ми. А платити ми маємо однаково – по 500 тис. грн.
На цей закон було витрачено тисячі людино-годин. Депутати, помічники, радники, якісь експерти – ціла купа лузерів, які коштують мені податків і які зараз колективно вбивають цілу галузь – галузь крафтового пивоваріння. Вони навіть не дають їй з’явитись.
Вони не помітили, що у США частка крафтового пива вже сягнула 20%. В Європі – від 5% до 15%. У Польщі – близько 6%. Люди починають розуміти, що пиво не завжди було бридким знеціненим напоєм. Це концентроване сонячне світло, перетворене в пиво майстерністю пивовара. Для міні-пивоварень, що варять місцевий справжній продукт, створюють кращі умови, а не урівнюють з масовими виробниками.
Я не бачу жодної логічної причини, чому ми, виробляючи силами 4-5 людей на міні-пивоварні в підвалі старого центру, маємо платити стільки ж, як «Оболонь». Крім варіантів відповіді у заголовку.
Звичайно, ми писали, давали розрахунки, ходили на робочі групи. Це нічого не дало. Ніхто не бере на себе відповідальності, не відповідає на листи, не визнає дурості ситуації.
Що це означає для нас? Експорт замість продажу в Україні. Що це означає для галузі? Вона практично не існує і не розвинеться. Що це означає для споживача? Засилля синтезованої жовтуватої рідини в кіосках, яку чомусь називають «пиво».
Доступ заборонено